Пам’ятник « Невідомим воякам» у Жидичині і реалії Першої світової війни.

Пам’ятник « Невідомим воякам» у Жидичині і реалії Першої світової війни.

2019-11-14T09:31:35+00:0014.11.2019|Історія|

У 1915 році на урочищі Плесо у Жидичині відбулася битва. З одного  боку – армія Російської імперії. У її складі –волиняни, бо тоді наші землі входили у склад цієї держави. З іншого –Австро-Угорські війська. У складі – українці-галичани. То була справді трагедія. Виходило, що українці змушені були воювати проти своїх єдинокровних братів. Як розповідали старожили, битва була дуже жорстокою. « Йшли на штики» – так колись казали.

Як розсіявся дим, війська швидко відійшли. Поле було встелене загиблими.

У Жидичині тоді лише у чотирьох хатах жили люди. Решта населення поневірялося у біженцях. Вони опинилися на Уралі і в Сибіру, потерпали від тифу, були голодні і знедолені.

Після битви жидичинці викопали величезну яму і поховали усіх полеглих, незважаючи на те, хто якої національності. У братській могилі, за словами очевидців, покоїться більше двохсот воїнів.

Були у Жидичині і австрійські поховання. Це був ряд на місцевих могилках, який зник у плині часу.

Війна закінчилася. Поверталися жидичинці із біженців і багато хто із них залишився без хати. Жили у землянках і потихеньку відновлювали господарство, а на братській могилі стояв високий дерев’яний хрест.

У 1933 році стараннями місцевої « Просвіти» було встановлено пам’ятник « Невідомим воякам». У міжвоєнний період у нас побутувала традиція. На другий день Трійці, коли прийнято вшановувати безіменних воїнів, місцева церква організовувала хресний хід і звершувалася заупокійна служба за померлими і при цьому вичитувалися імена жидичинців, які полягли на фронтах Першої світової війни.

Проходять віки за віками. Сьогодні ми часто говоримо про національну пам’ять, чомусь наголошуючи на подіях лише Другої світової війни. Колишні спомини  стираються, відходять у забуття. При цьому забуваємо про багатовікову історію, яка несе у собі певне змістове навантаження, свої уроки і це теж є складовою нашої національної пам’яті.

Краєзнавець, Іраїда Майданець