Долина у селі Небіжка

Долина у селі Небіжка

2019-06-03T08:51:02+00:0003.06.2019|Історія|

Фото. Артур Манукян

Долина у селі Небіжка часто згадується у документах середньовічної доби. Мальовнича і приваблива, вона містить у собі загадки та таємниці. Напевне, якби вона вміла говорити, то розповіла б, як жили колись мешканці Небіжки, чим займалися, про що мріяли.

У 1599 році пан Сасин Русин Берестецький, «способивши себе подданых киверецких, и иных сел. владицтва Луцкого, напав на монастирський грунт  на урочищу у  Гремячого, неподалеку долины, называемое Небожка, який» поорал нивы и межи, починеные  к уживаню поданих монастырских, попсовал и тым спокійне держаня с помененных грунтов выбил».

28 липня 1645 року Олександр Кобецький позивав Йосифа  Баковецького – колишнього жидичинського уніатського архімандрита, а  на той час уже володимирського єпископа, який записом від 7 серпня 1631 року гарантував йому дотримання межових знаків від села Жидичин і присілків Сапогова, Желізець, Жабки і Клепачева, що були матками архімандрії Жидичинської.  Архімандрит Йосиф зобов’язувався дотримуватися встановлених меж, але у 1645 році «на весну и на паранину подданные жидычинские, оручи границу тую, дорогу великую четвертенскую. З Луцка до Четвертни, зоравши и долину Небожку, на которой долине сена возов шестдесят укошивалосе, зорали и границу, копцами означенную, попсовали».

3 липня 1646 року пан Олександр Кобецький подав у суд скаргу на жидичинського архімандрита Никифора Лосовського, що староста Ян Тарасович, «перешедши границу между Киверцами и Жидычином, копцами означенню, и тыи копцы, на всей долине Небожце зоравши, грунт власный киверецкий… гвалтовне пооравши за копцами, збожем разным засеяти казал»,крім того, наслав на ківерецькі володіння монастирських підданих ( біля 100 возів), які «покинувши стару дорогу, добре уторованную и звичайную граничную, водле копцов киверцовских лежачую, вдлуж през чверт мили албо и болшей, а вшир от копцов до полволоки заехавши.. и лавою за собою тые поводы ведуччи, збожа дворные пана протестанта власные… яко и на всих волоках подданых громады киверецкое, также збожа разные, озимые и ярые, пшеницы, жита, ячмени, горохи, просы, дни засеянные, все одно с корнем выривати, а другое вытолкти, выдолбати, выбити и возами, коньми виездити казал». 18 серпня суд розглядав цю скаргу ( згідно з позовом  9 липня в результаті нападу на Кобецького ), його «выбили з долины Небожки», де «укашивалося» кількадесят возів сіна, позивач оцінив шкоди на 1000 зл.) справу перенесли, через два дні її розглядали з надією, що сторони прийдуть до згоди.

Складається враження, що долина у селі Небіжка на той час виглядала інакше, була більшою, а ще достатньо відомою  у нашому краї.

 

Іраїда Майданець, краєзнавець