Ремісництво у Жидичині

Ремісництво у Жидичині

2019-03-01T16:56:59+00:0001.03.2019|Економічні традиції|

Ми звикли судити сучасними мірками про розвиток виробництва. Часто читаємо про політичні події давніх часів, критикуємо або славимо державних діячів, проте, як і зараз, серед людей  було повсякденне життя, звичний побут, і , звичайно, певні господарські відносини та особливості економічного ладу.

Відомо, що у середні віки у нас активно розвивалося  ремісниче виробництво. За поборовим реєстром Луцького повіту 1570 року з Жидичинських монастирських маєтків внесено побору з 108 цілковитих служб по 20 грошей, від 10 ремісників 36 грошей, і, крім того, з 21 город по 6 і 4 грошей, і 108 горшечників по 2 гроші, 4 рибалок, 36 ремісників, 3 корчми, 8 боярів путних, 3 водяних млини по 24 гроші, 6 млинових коліс по ½ гроша, одного горілчаного котла від шинкової горілки.

З цього випливає, що Жидичин підтримував статус ремісничого і торгового містечка. Очевидно, тут були розвинені різні види ремесел, серед яких особливо вирізнялося гончарство, серед промислів – рибальство та борошномельне виробництво.

Часто  знаходимо і свідчення про тканини, які зберігалися у Жидичинському монастирі. Звісно, вони використовувалися як для службових потреб, так і для індивідуального вжитку. Нами не знайдено згадок про середньовічних ткачів, проте серед виробів ткацького промислу, ми віднаходимо  дані про незвичні для нас речі.  Про це дізнаємося  із судової справи 1597 року, де міститься докладний опис майна, награбованого у Жидичинському монастирі:

«шат брунатных фалендышовых пара, коштовала шестдесят золотых польських; фунтро кунее за шестдесят злотых польских купленое; делия зеленая фалендышовая, лисами подшитая, которая коштовала сорок злотых польских, жупан канавацовый, делия кгранатовая, дуплею подшита, которая коштовала полутораста золотых польских; шлык мармурковый, за которого дано сорок золотых польских; делия шаровая муравская, лисами подшита, и курта того ж сукна, кторые коштовали тридцати золотых польских; жупан мухояровый черный и плащ фалендышовый черний, которые коштуют сорок золотых польских; жупан и туга черные фалендышовые и убране того ж сукна, – то все коштовало золотых сорок польских

Звернемо увагу на наступне: Серед таких речей було хутро та шкіра: «скур сафияновых жолтых три, за 15 золотых куплено; скура лосяя, за двенадцать золотых купленая; тлумаков пять скураных, за десять золотых куплено; уезд и кантаров осмь, мунштуков три – тое все коштовало осмь золотых; скур червоных на шесть коней;

Були і предмети повсякденного вжитку : хуст билых, кошул полотна ткацкого, хусток едвабом шитых, за злотом и белью сервитьтовален, ручников простых и ткацких; обрусов простых и ткацких, простирадел, наволочок, – тое все коштовало полутораста золотых польских; постель с ковдрою, которая коштовала семьнадцать золотых.

Розвивалося і килимарство,бо згадано у документі «коберцов осмь червоных, а чтиры билых, за которое дано полутораста золотых польских; мережа одна.»

Звичайно, ми не можемо в повному обсязі уявити загальну картину розвитку ремесел у далекі часи, а лише окремими епізодами та частинками, проте збереглися документи, які доносять до нас свідчення про умільців із минувшини.

 

 Іраїда Майданець, краєзнавець