З історії села Липовець.

З історії села Липовець.

2019-02-28T14:16:48+00:0027.02.2019|Історія|

Про давні липові насадження у нашому краї доносять звістки  назви населених пунктів та урочищ: Липляни, Липовець, Липлянські Береги, Липлянщина. Колись із археологами і краєзнавцями шукали ми , де знаходився Гай – улюблене місце відпочинку і палац князя Мстислава Даниловича. Історик А.М. Андріяшев писав, що стояв він « на південь від Жидичина», а, отже, у напрямку Луцька.

«Урочище Липовець –це сучасна вулиця Лесі Українки. Колись на місці цієї вулиці був маленький хутір, а за хутором росло багато лип. У цьому гайку росло багато корчів ожини, а липи були за вшир такі, що руками кілька чоловік не обіймеш. У тому гайку жило троє братів і вони заснували свою пасіку. І ось зараз, на тому місці, де була пасіка, росте велика липа, а те місце, де була пасіка, так і називають Пасікою.»( Із спогадів Слюсарука Романа Феодосійовича, 1938 р.н. записала Слюсарук Ніна)

Перша відома нам писемна згадка про село Липовець   в історичних документах датується 1586 роком.

У  судовій справі вказаного часу  значиться, що  були побиті слуги королівські та виловлена риба на озері, яке знаходилося в урочищі між Березовцем і Липовцем. Винуватцями були піддані княгині Чорторийської.

У Роки Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького Липовець згадується як маєток, що належав єзуїтській колегії. У 1648 році він був пограбований загоном Федора Липки. Тут же він розбив польське посполите рушення.

У 19 столітті Липовець згадується як урочище.  У ході процесу ліквідації духовної обителі у Жидичині 6 вересня 1842 року був виданий сумаріуш документів Жидичинського Свято-Миколаївського чоловічого монастиря відносно сіл Клепачів, Озерце, Небіжка та урочищ Гремячого та Липовець.

Приблизно з другої половини 19 ст. Липовець став  місцем проживання німецьких колоністів. Кульчинський священик Никандр Тимінський у Церковно-приходському літописі Свято-Георгіївської церкви села Кульчин, пише, що село Кульчин на півдні межує із німецькою  колонією Липовець.

За даними 1913 року, землевласник с. Липовець – Палецький Федір Омелянович. Арендаторами є колоністи -264 двори .

Старожили свідчать, що у селі Липовець жили не лише німці, а й чехи і поляки. Кажуть, там було дві польські хати. Село оточував липовий гай. Колоністи вирубали липи і на тому місці зробили собі місце для поховань. Чехи вирощували хміль,  а бідніші жидичинці наймалися до них на роботу і працювали на хмільниках.  Старожили пригадували, що поляки допомагали українцям, давали користуватися молотаркою і січкарнею.  Серед них теж були люди різного достатку : бідні і багаті. До війни українці жили з ними мирно і по-сусідськи спілкувалися. Серед поляків був один коваль.

У колоністів були свої могилки, які знаходилися між Небіжською та Липовцем.

За розповідями старожилів, німецькі могилки були огороджені, стояли бетонні стовбці, могили доглянуті, стояли пам’ятники на могилах, а біля них росли високі липи. Коли почав формуватися колгосп, то було дозволено людям. яких переселили сюди із Польщі, забрати бетонні пам’ятники, стовпці на фундаменти хат, які будувалися, липи теж пішли на будівництво. Знищені остаточно могилки були у 1948 році. Людей, які були поховані на цих могилках, ніхто не перепоховував, вони лежать там іще й досі. До знищення їх доглядали люди, які жили неподалік. або мали ділянку землі поблизу.

Частина німців, чехів та поляків  виїхала із села у 1939 році, інша – у 1941-1946 роках. Село Липовець  продовжувало своє життя  після воєнного лихоліття.  Відомо, що з 1946 по 1955 рік працювала Гущанська сільська рада, до складу якої входили села Гуща, Колошанка, Новий Липовець, Старий Липовець, Болоха, Йосипово.

В архівних джерелах  знаходимо цікаву інформацію про жителів села Липовець . Окремі із прізвищ не є характерними для сімей українців, як, наприклад, Кремзер, Фріза, Петричек. Після війни   на території цього села залишилася мала кількість сімей, а окремі частини його перетворилися у пустку.  Липовець   став   урочищем села Жидичин, яке зберегло свою назву до нашого часу.

Історична спадщина села Липовець ,залишена в історичних документах, свідчить про його неповторну біографію.

 

 Іраїда Майданець, краєзнавець